Початок ескалації конфлікту
Протистояння загострилось 13 червня, коли Ізраїль розпочав воєнну операцію «Висхідний лев», завдавши серію авіаударів по іранських ядерних та військових об’єктах в кількох містах, зокрема Натанг, Тегеран та Фордо. Вранці стало відомо, що внаслідок ізраїльської атаки загинули кілька іранських високопосадовців, а саме начальник Генштабу Моххамеда Багері, командувач Корпусу ісламської революції Хоссейна Саламі та фізик Моххамед Мехді Техранчі.
Іран, в свою чергу, у відповідь на атаки Ізраїлю завдав масований удар понад 100 безпілотниками по десяткам цілей, пов’язаних з ядерними розробками та іншим військовим об’єктам.
З 13 до 17 червня, коли противники обмінювалися ударами, іранські офіційні особи повідомили про понад 220 загиблих, переважно мирних жителів, тоді як Ізраїль заявив про 24 загиблих цивільних.
Вночі проти 24 червня Трамп оголосив про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном на своїй сторінці у Truth Social. Умови такі: Іран першим запроваджує режим тиші, а за ним, через 12 годин – Ізраїль. Вже через 24 години конфлікт мав бути повністю знівельований.
Проте Іран порушив умови угоди та наніс по Ізраїлю удар балістичними ракетами, про що повідомило видання The Times of Israel. В результаті атаки загинуло щонайменше 4 людини, зазначає CNN. Тегеран, в свою чергу, заперечує причетність до ранкових обстрілів.
Реакція міжнародної спільноти була миттєвою
Так, 13 червня Рада Безпеки ООН провела екстрене засідання, на якому Іран офіційно звинуватив Сполучені Штати у причетності до ударів Ізраїлю, повідомляє Reuters. Вашингтон відкинув ці звинувачення та закликав Тегеран сісти за стіл переговорів щодо ядерної програми.
США, в свою чергу, ніби й підтвердили свою підтримку права Ізраїлю на самозахист, та водночас, закликали Іран до деескалації та дипломатичного вирішення конфлікту. Після засідання почали з’являтись повідомлення по готовність США до можливого нанесення ударів у відповідь з боку Ірану.
Втім Вашингтон випередив Тегеран і в ніч проти 22 червня США атакували три ядерні об’єкти в Ірані – у містах Фордо, Натанги та Ісфахані. Головною ціллю був глибоко закопаний центр збагачення урану у м.Фордо, до якого не міг дістатися Ізраїль.
Натомість Європейський Союз, притримуючись дипломатичної риторики вирішення конфлікту, оприлюднив заяву, в якій закликав всі сторони поважати норми міжнародного права, проявити стриманість та утриматися від дій, які можуть мати серйозні наслідки – зокрема, загрозу викиду радіоактивних речовин. Також 17 червня ЄС провів онлайн-зустріч голів МЗС, на якій обговорювалась ситуація на Близькому Сході.
МАГАТЕ ж, в свою чергу, висловило стурбованість через обстріли ядерних об’єктів. Так, вранці 19 червня Ізраїль атакував десятки іранських військових цілей, і майже одразу після цього МАГАТЕ підтвердило пошкодження важководного дослідницького реактора в Ірані.
Забута війна?
Тим часом в Україні повномасштабна війна триває вже понад три роки. І щоразу, коли у світі спалахує новий конфлікт, увага міжнародної спільноти все більше відволікається від російської агресії.
Так, через конфлікт між Іраном та Ізраїлем Україна вже втратила 20 000 ракет-перехоплювачів, призначених для оборони Києва від БпЛА типу «Shahed»: ще до початку ізраїльської операції США передали їх на Близький Схід.
Ізраїль, чия система ППО вважається однією з найефективніших у світі, традиційно збивав 90% іранських дронів. Втім, за даними NBC News, останнім часом рівень перехоплення впав до 65%. Це означає, що тепер Ізраїль потребуватиме додаткових ракет для ППО і шукатиме їх на тих самих ринках що й Україна. Як наслідок, обсяг допомоги, яку ми отримували раніше, може скоротитися.
Політологиня Олександра Миколюк вважає, що ситуація не є однозначною:
«Нам не слід очікувати зниження підтримки від європейців, але важко передбачити фокус уваги Трампа. Його подальші дії є непередбачуваними для всіх традиційних союзників США», – зазначає експертка.
Вона підкреслює, що навіть за умов ізоляціоністського курсу США, Європа має стратегічний інтерес підтримувати Україну:
«По-перше, я впевнена, що Європа не знизить підтримку України, а, скоріш за все, навіть збільшить її, компенсуючи недостатню підтримку з боку США. Оскільки Сполучені Штати дедалі більше тяжіють до ізоляціоністської політики, як це було до Другої світової війни, ми стаємо важливішими саме для Європи – адже географічно перебуваємо в її просторі».
Втім, залишається ще одна суттєва проблема, яка може вплинути на швидкість та обсяги такої підтримки. На думку експертки, складність полягає в тому, що Європа не має достатніх виробничих потужностей, аби забезпечувати Україну зброєю власного виробництва.
«Вона буде змушена фінансувати українську оборону за рахунок зброї, закупленої на інших ринках, передусім у США. Тому нам треба активізувати роботу в цьому напрямку. Так, ми не можемо безпосередньо впливати на політику США щодо Росії чи на обсяги продажу озброєнь європейцям, але маємо робити все можливе, щоб ці поставки до нас відбувалися. Бо війна закінчиться тоді, коли в росіян закінчаться гроші», – пояснює Миколюк.
Олександра також наголошує: хоча активна фаза конфлікту між Ізраїлем та Іраном наразі переважає в інформаційному просторі, та це не свідчить про втрату стратегічного інтересу до України з боку Заходу.
«Навіть коли світ переключає увагу, інституційна підтримка України (Єврокомісія, Рамштайн, НАТО) продовжує працювати. Проте в короткостроковій перспективі нам треба бути готовими до інформаційної конкуренції. Україна повинна активізувати публічну дипломатію, щоб не “випасти” з порядку денного», – підсумовує політологиня.
Економічні наслідки війни для України
Збройний конфлікт між Ізраїлем та Іраном також напряму впливає і на економічну ситуацію в Україні. Одним із негативних наслідків його ескалації є підвищення цін на нафту.
За даними Trading Economics, вже з початку червня ціни на нафту марки Brent зросли з 64 доларів США до 77 доларів за барель.
Іран є одним з найбільших постачальників нафти, в той час як Росія є одним з найбільших експортерів нафти у світі. Будь-які перебої в поставках або обмеження її експорту з Ірану призведуть до скорочення пропозиції на світовому ринку нафти. Це, в свою чергу, спричинить подальше зростання цін на нафту, що вигідно для Росії.
У разі розгортання саме такого сценарію, Росія, незважаючи на міжнародні санкції, зможе отримувати більші доходи від продажу нафти, які в подальшому можуть використовуватись для фінансування війни проти України. Крім того, зростання цін на нафту підвищує вартість пального для українських споживачів та бізнесу, що негативно впливає на всі сфери економіки, від транспорту до сільського господарства.
Переваги та недоліки ескалації конфлікту
Військовий експерт та військовослужбовець Олександр Мусієнко в етері 24 каналу зазначив, що у початку бойових дій між Іраном та Ізраїлем є як недоліки, так і свої переваги. Серед недоліків експерт зазначив зростання цін на нафту, що може позитивно вплинути на економічні можливості Росії.
«Але плюсів, можливо, навіть більше… Серед ймовірно ліквідованих – зараз інформація розходиться, хтось каже, що Алі Шамхані знаходиться в лікарні, а хтось каже, що він ліквідований. Це для нас позитивна новина. Адже це найвища посадова особа в Ірані, яка відповідала за військово-технічне співробітництво з РФ. І саме він свого часу зустрічався і з Шойгу і з Патрушевим й іншими представниками Росії. На ньому було завʼязано багато процесів, повʼязаних із постачанням зброї до Росії. І відновити швидко контакти та довірену особу буде важко», – зазначив Мусієнко.
Також експерт вважає, що оскільки Іран є одним із головних союзників Росії, тепер він, ймовірніше за все, сконцентрує увагу на вирішенні своїх проблем. Тож РФ втратить стратегічного партнера й потребуватиме військової та економічної підтримки, яку до того їй надавав Тегеран.
Будувати прогнози наразі зарано, проте ця війна – можливість усвідомити поточні реалії та передбачити майбутні виклики.