Такий крок може стати фінансовим щитом для Бельгії, яка блокує механізм передачі активів через побоювання міжнародних позовів від Москви. Саме у цій країні зберігається більшість заморожених коштів — понад 140 мільярдів євро, які ЄС планує використати як основу для «репараційної позики» Україні.
Про це пише The Sunday Times.
Зазначається, що хоча політична підтримка в ЄС та G7 офіційно існує, практичний механізм передачі коштів досі не запущено через Брюссель.
Участь Норвегії в цьому процесі може відкрити для країни значні фінансові перспективи. Її Суверенний фонд добробуту, вартістю близько 1,8 трильйона євро, за 2022–2023 роки отримав рекордні прибутки — понад 109 мільярдів євро. Це стало можливим завдяки зростанню цін на газ після російського вторгнення. Своєю чергою це дозволяє Осло взяти на себе роль гаранта у створенні міжнародного механізму репарацій.
Якщо уряд Норвегії погодиться на заставу, це може стати ключовим сигналом для інших держав, які сумніваються у правовій доцільності передачі активів. Такий крок відкриє шлях до запуску компенсацій для України — уперше в історії ще під час війни, а не після її завершення.
Для України понад 140 мільярдів євро можуть стати ресурсом для відбудови зруйнованої інфраструктури, виплати компенсацій громадянам, посилення енергосистеми та розвитку оборонного сектору. Масштаб цих коштів наближається до рівня довоєнного річного ВВП країни.
Експерти припускають, що ініціатива може стати основою нової фінансової архітектури післявоєнної відбудови та зразком притягнення агресора до відповідальності. Якщо Осло стане першим донором-гарантом, цей прецедент може залучити до процесу інші країни Північної Європи з потужними фондами і стабільними економіками.
Нагадаємо, в уряді Норвегії анонсували виділення 7 млрд доларів у 2026 році на оборонні потреби України.