Вже досить давно, ще до повномасштабного вторгнення, в Україні була створена нормативно-правова база щодо законної реєстрації та діяльності стрілецьких клубів (приватних полігонів). Саме на основі цього законодавства існують та проваджують свою діяльність і класичні, звиклі для громадян, тири. Але повномасштабне вторгнення російської федерації, як і у всі плани людей та бізнес, внесло свої корективи, і стрілецькі клуби – не виключення.
Тривалий час тому назад навіть портал Дія.Бізнес розмістив у себе покрокову інструкцію зі збору документів, дозволів, процесу реєстрації, створення та діяльності стрілецьких клубів, що в умовах повномасштабного вторгнення максимально позитивно та безпосередньо впливає на обороноздатність нашої держави. Тому що громадяни, які регулярно відвідують заняття сертифікованих стрілецьких клубів, набагато легше сприймають навчання у навчальних центрах Сил оборони України, а також прибувають до військових частин та підрозділів з багажем знань і практикою більшою, ніж навчальні центри можуть собі дозволити надати.
У першу чергу, це пов’язане з індивідуальністю занять, адже стрілецький клуб має кратно меншу кількість залучених до навчання, тож і приділення часу інструктором кожному громадянину є значно більшим.
Олексій Володимирович, директор одного зі стрілецьких клубів на Чернігівщині, у приватній бесіді зі мною пояснює їх діяльність так:
«Кожен, у міру своїх можливостей, мусить допомагати своїй країні у такі важкі часи. Наприклад, наша міра можливостей — створення нами для жителів і гостей Чернігівщини стрілецького клубу з власним великим полігоном, декількома напрямками стрільби, кілхаусом для відпрацювання вправ із CQB (Close Quarters Battle, бій на короткій дистанції), що особливо важливо під час збільшеної кількості боїв у міській-приміській забудовах та інструкторами з бойовим досвідом. Професійно готуючи вмотивованих майбутніх солдатів, сержантів та офіцерів, ми будемо безпосередньо посилювати обороноздатність нашої країни, а чинні військовослужбовці Сил оборони зможуть стати постійними відвідувачами нашого стрілецького клубу, адже внаслідок повномасштабного вторгнення у військових частин не завжди є можливості для частого направлення свого особового складу на штатні полігони».
У додаток до слів Олексія скажу, що постійний контроль держави та перевірки правоохоронними органами на дотримання вимог до стрілецьких клубів, не дозволяє розширити можливості стрілецьких клубів, наприклад, у збільшенні кількості номенклатур озброєння, використанню якого навчають. Тому що обмеження, що стосуються приватних полігонів, до прикладу, не дозволяють використовувати важкі кулемети та гранатомети, хоча інструктори завжди мають знання та досвід їх використання.
Підсумовуючи сказане підкреслюю, що навчальні центри Сил оборони України через завантаженість кількістю особового складу не завжди можуть дозволити собі особливий індивідуалізм у навчанні, а стрілецькі клуби надають можливість завчасно готувати громадян з особливим підходом до кожного та найголовніше – посилюють вмотивованість потенційного мобілізованого, чи контрактника, який тісніше спілкується з інструкторами, ніж у навчальному центрі.