Диктатор Володимир Путін назвав «Буревісник» унікальним виробом і доручив опрацьовувати способи його застосування та підготувати інфраструктуру для розміщення в збройних силах. Російські офіційні заяви наголошують на практично необмеженому радіусі дії ракети завдяки ядерному реактору в двигуні й на її здатності обходити сучасні системи ПРО.
Експерти з західних ЗМІ та аналітичних центрів ставляться до цих тверджень із обережним скепсисом. У матеріалі-огляді наводяться технічні аргументи проти практичності такої зброї: субзвукова швидкість, складність маскування і керування польотом, а також великі ризики техногенних і радіаційних аварій у разі несправності. Водночас якщо технологія справді працює, це змінює співвідношення сил через потенційно довгу тривалість польоту й непередбачуваність траєкторії.
Історія розробки «Буревісника» супроводжувалася численними невдачами та інцидентами, що підживлює занепокоєння щодо безпеки проєкту. Минулі спроби тестування завершувалися технічними проблемами, а один із епізодів у 2019 році пов’язують зі спалахом і підозрою на витік радіації. Це робить питання експлуатаційної надійності і екологічної безпеки надзвичайно важливими.
Міжнародна реакція на заяви Кремля вже частково відображена у заявах західних медіа та аналітиків: навіть якщо офіційний звіт про політ підтверджено лише російською стороною, таке оголошення підсилює геостратегічну напругу й викликає заклики до посиленого контролю та реагування з боку міжнародної спільноти. Поки що деталі випробування незалежно не верифіковано, тож частина тверджень залишаються на рівні заяви сторони-виробника.
Навіть за оптимістичного сценарію, проходять ще роки випробувань, відпрацювання інфраструктури та сертифікації перед тим, як така система може бути поставлена на бойове чергування. Але сам факт поданих Кремлем відомостей уже слугує інформаційним і політичним сигналом — і вимагає від міжнародних партнерів уваги до ризиків, пов’язаних із нестандартними ядерними технологіями.