Документ передбачає зміни до Кримінального кодексу України, зокрема встановлення відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або поширення інформації з публічних електронних реєстрів, а також посилення покарання під час воєнного стану за злочини у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем.
Вперше скандальний законопроєкт у Верховній Раді розглядали 4 грудня. Тоді парламент провалив його голосування та, відповідно, законопроєкт, який був зареєстрований у парламенті ще 9 листопада 2023 року, відправили на підготовку до повторного другого читання.
Цікаво також й те, що народний депутат Ярослав Железняк стверджує: саме у цей документ хитро вставили норму про повернення конфіскації корупціонерів, які пішли на угоди зі слідством.
«Нагадаю, саме туди хитро вставили норму про повернення конфіскації корупціонерів, які пішли на угоди зі слідством. Відповідно постає запитання, а що з цим питанням? Наприклад, є наш законопроект №12269, який це виправляє…і без зашквару», — говорить політик.
Журналіст Михайло Ткач у своєму «Facebook» розповів, що законопроєкт № 10242 пропонує внести правки у статтю Кримінального кодексу, зокрема – посилити кримінальну відповідальність під час війни за розголошення даних з державних реєстрів до 8 років ув’язнення. Втім, при цьому звільнення від відповідальності для викривачів корупції не передбачається.
Ткач зазначив, що навіть чинне законодавство створює загрозу для викривачів корупції. Навіть якщо суд визнає, що інформація, яку вони розголошують, є суспільно необхідною, вони можуть зазнавати кримінального переслідування.
2 грудня «Медіарух» та правозахисні організації України звернулись до народних депутатів України з закликом не ухвалювати законопроєкт №10242 про відповідальність за публікування даних із реєстрів у його нинішній редакції:
«Закликаємо народних депутатів не голосувати за законопроєкт №10242, а представників Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності до справжнього діалогу з представниками медійної спільноти з метою вдосконалення системи кримінального законодавства у цій сфері. Будь-які нові норми, запроваджені подібними законопроєктами, мають справді захищати державу від ризиків, пов’язаних з торгівлею даними та масовими витоками інформації, а не обмежувати можливості
суспільного контролю за владою та сприяти створенню атмосфери страху серед журналістів».
У Медіарусі наголосили, що такий законопроєкт суперечить принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, які є закріпленими у міжнародних документах.
«Кримінальна відповідальність за розголошення конфіденційних відомостей з реєстрів має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції. Закликаємо народних депутатів не голосувати за законопроєкт №10242, а представників Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності до справжнього діалогу з представниками медійної спільноти з метою вдосконалення системи кримінального законодавства у цій сфері», – йдеться у заяві.
Крім того, медійники зазначили, що запропоноване покарання – до 8 років позбавлення волі за такі дії в умовах воєнного стану – фактично прирівнює ці правопорушення до тяжких злочинів.
Вчора, 17 грудня, «Медіарух», а також медійні та правозахисні громадські організації України вже вдруге звернулися до народних депутатів із закликом відмовитися від підтримки зазначеного законопроекту в його нинішній редакції, оскільки він несе значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.
«Законопроєкт посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого розповсюдження конфіденційної інформації. Під цим законодавець має на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів, або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Така дефініція міститься у примітці до статті 361 ККУ, і вона не зазнала жодних змін порівняно з текстом, що виносився на голосування два тижні тому», – обурюються вони.
Медійники б’ють на сполох: оновлена редакція законопроєкту, пропонована для голосування, не усунула ризиків, на яких вони наголошували у своїй попередній заяві.
«Все це нагадує спробу створити інструмент для переслідування журналістів, що розповідають про корупцію та зловживання владою. Вдосконалення законодавства – це чудово, але точно не тоді, коли воно стає інструментом для утисків свободи слова. І не передбачає захисту людей, що оприлюднюють суспільно важливу інформацію», – додають на сам кінець вони.