Вчора, 17 грудня, під час зустрічі у Львові президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, вкотре були підняті питання спільного історичного минулого двох країн, які є спірними для сторін. Зокрема, події під час Другої світової війни — тема Волинської трагедії (1942-1944 років).
Під час зустрічі Туск наголосив на важливості вирішення історичних питань без емоцій та на умовах взаємної поваги двох народів.
Втім, конкретної відповіді на запитання журналістів, коли Варшава відновить українські могили на території Польщі, які були зруйновані вандалами, і чи матиме Польща ще вимоги до України, щоб історичні питання не перешкоджали майбутньому двох держав, щоб залишити їх у минулому, — польський прем’єр не надав.
«Найважливіший екзамен для обох народів — щоб про історію говорити без емоцій і щоби обидва народи шанували свої очікування, вразливість. Якщо якась польська родина хоче поховати останки своїх предків, то це не є політика. Це є природна річ. Кожен розуміє в Україні й Польщі таку людську потребу. Ця право людини — поховати своїх рідних. Для мене важливо, як і для моїх співвітчизників, щоб здатність українців і поляків до розв’язання важких історичних проблем стала фірмовим знаком обох держав і народів, таким показовим знаком, що ми дуже помудрішали через десятиліття і століття буття разом і окремо», — наголосив Дональд Туск.
Спільним завданням обох країн політик вважає зробити так, щоб «щось з історії боліло менше» та «в атмосфері взаєморозуміння виходити крок за кроком з історичних петель».
«Хай ідуть до пекла ті, хто в нинішній ситуації витягує історію, щоб сваритися і битись між собою. Знаєте, хто б найбільше тішився, якби ми почали сваритися. Я роблю все, щоб той хтось не міг тішитися з цієї нагоди. І я багато присвячуюсь тому, щоб історія нас не ділила», — пояснив прем’єр.
Варто зазначити, що наприкінці листопада цього року Україна дозволила Польщі проводити пошукові та ексгумаційні роботи на українській території. Відповідно, під час зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском президент України Володимир Зеленський наголосив, що міністерства культури України та Польщі працюють над цим питанням.
«Ми багато говорили про нашу історію, бо історія завжди викликає різні емоції. Але який у нас пріоритет сьогодні? Не треба забувати минуле, але який пріоритет? Це думати про майбутнє і вижити. Саме в єдності між Україною і Польщею це можливо. Рік прийдешній точно складний для нас, непростий для Польщі і всього світу. Росія буде використовувати кожен момент, щоб посварити українців із Польщею. І можна продовжувати сперечатися, але поважаючи один одного. Якщо Україна не вистоїть, якщо ми не будемо об’єднані з Польщею. Якщо не будемо всі об’єднані в Європі з усім світом, то Росія переможе у цій війни і не буде тоді кому сперечатися про минуле у майбутньому. Переможемо разом, а потім згадуватимемо про інші важливі речі», — заявив Зеленський.
Власне, сам Туск, під час свого візиту до Львову, відвідав Личаківський цвинтар де віддав шану українським та польським воїнам.
Важливо також й те, що у жовтні цього року Український інститут національної пам’яті повідомив про плани у 2025 році провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у Рівненській області.
Зроблять це у відповідь на звернення польських громадян, які цьогоріч почав отримувати Український інститут національної памʼяті, щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів їхніх родин.
Голова УІНП Антон Дробович розповів, що Інститут схиляється до рішення взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт, а польську сторону запросити у ролі спостерігача.
Також слід зазначити, що раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначав, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу.
Польський міністр тоді наголосив, що його країна «підтримує Україну настільки, наскільки це можливо», але у відносинах між державами «не все ідеально» через «нерозв’язані історичні питання».
«Без розв’язання Волинського питання не буде вступу України до Європейського Союзу», — заявив він, не надавши конкретики про те, що мається навазі під «розв’язанням» на його думку.
В той же час Президент Польщі Анджей Дуда розкритикував слова міністра оборони країни та відзначив, що в інтересах України має бути пошук порозуміння з усіх складних питань, зокрема й історичних.
«Путін напав на Україну, щоб зупинити її інтеграцію в ЄС. Якщо хтось у зв’язку з цим говорить, що він збирається заблокувати доступ України до Європейського Союзу, то він йде в річищі політики володимира путіна. Я хотів би знати, що конкретно мають на увазі міністри, прем’єр-міністри, коли роблять такі заяви. Це складні питання, зокрема і для самих українців, які треба враховувати, які роками замовчувалися», — пояснив він.
Загалом, двосторонню угоду про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій між урядами Польщі та України було укладено ще у 1994 році. За зазначеним документом було відновлено польські поховання у Львові на Личаківському цвинтарі (Цвинтар орлят), а польська сторона, відповідно, мала відновити таблицю на горі Монастир, біля села Верхрата, неподалік українсько-польського кордону.
У 2017 році Український інститут національної пам’яті запровадив мораторій на ексгумацію тіл, що вважалося відповіддю на бездіяльність польської влади щодо захисту українських поховань у Польщі.
Пізніше заборона була знята та польські дослідники змогли розпочати деякі роботи в Україні. Як відповідь на дане рішення Польща відновила зруйнований вандалами пам’ятник українським воїнам у Монастирі. Втім, не відтворила імена загиблих на ньому. Волинська трагедія продовжує залишатись одним із найскладніших питань українсько-польських відносин і сьогодні. Так, на чергові роковини трагедії Польща вже вкотре наголосила, що польсько-українське примирення та зв’язок країн загалом, має базуватись на визнанні провини та вшануванні пам’яті жертв.
Ба більше — Сейм Польщі схвалив резолюцію про Волинську трагедію, де вона, відповідно до польського погляду на історію, називається різаниною та геноцидом, а провина повністю покладається на Організацію українських націоналістів.
За словами українського науковця-історика Володимира В’ятровича, постанова Польського сейму про вшанування 81-ї річниці подій липня 1943 року на Волині є ще одним політичним кроком, який навряд чи буде сприяти нормалізації польсько-українських стосунків.
Польща продовжує підтримувати Україну під час повномасштабної війни, але зазначені питання викликають занепокоєння у політиків з обох сторін, які переймаються збереженням дружніх відносин між країнами.
Так, за результатами дослідження «United Surveys» для видання «Wirtualna Polska» 3,6% поляків вважає, що відносини між країнами «скоріше погіршилися» і 17,7% респондентів відповіли, що вони «однозначно погіршилися». Відповідь «скоріше покращилися» обрали 7,8% опитаних і лише 0,1% вважають, що польсько-українські відносини «однозначно покращилися». Також 21,9% респондентів вважають, що двосторонні відносини «не змінилися».
Крім того, за даними дослідження «СBOS», лише 53% поляків підтримують прийняття у Польщі українських біженців. Що є найнижчим показником від початку повномасштабного вторгнення, на початку якого підтримка українських біженців поляками становила 94%.
В свою чергу рівень симпатії українців до Польщі та поляків також знизився з 83% у 2022 році до 67% у 2023 році і до 41% станом на сьогодні. Тим не менш, підводячи висновки під час зустрічі з Дональдом Туском, Володимир Зеленський відносини України та Польщі назвав «стабільними»:
«Сьогодні у нас була надзвичайно тепла і дуже продуктивна розмова, дійсно хороша. Наші відносини стабільні у такий непростий час. Я вважаю, що цей сигнал дуже важливий для обох наших держав», — додав на сам кінець президент.
Польський прем’єр у відповідь повідомив про підготовку Польщею 46-го траншу допомоги Україні.