За умовами угоди, схваленої лідерами ЄС у грудні, надання кредиту потребує одностайної згоди усіх 27 членів блоку. Однак угорський посол у ЄС застосував право вето, що заблокувало випуск спільних облігацій для фінансування позики через бюджет ЄС. До цього Угорщина, разом із Словаччиною і Чехією, уже заявляла, що не братиме на себе фінансових зобов’язань із цього механізму.
Будапешт мотивував свою позицію низкою факторів, серед яких – внутрішньополітичні питання, зокрема підготовка до виборів у квітні 2026 року, а також критика на адресу Києва. Прем’єр–міністр Віктор Орбан і угорські державні ЗМІ активізували антивоєнну риторику, звинувачуючи Україну у нібито «затягуванні конфлікту» та покладаючи на неї частину відповідальності за енергетичні проблеми регіону, зокрема в контексті зупинки поставок російської нафти по трубопроводу «Дружба».
Блокування питання відбувається на тлі дискусій у ЄС про альтернативні джерела фінансування, зокрема раніше запропонований механізм з використанням заморожених російських активів. Цей план не набув підтримки через опір окремих країн, зокрема Бельгії, яка виступила проти передачі таких коштів, побоюючись юридичних і фінансових ризиків.
Наслідком угорського вето є затримка запуску важливого кредитного механізму, перший транш якого мав надійти Україні вже найближчими місяцями. Це може поставити під питання здатність України забезпечувати бюджетні та оборонні витрати в умовах тривалого конфлікту і значного дефіциту фінансів.