Раніше такі хмари на станції фотографували переважно під час сходу або заходу Сонця.
Про це 15 серпня повідомив Національний антарктичний науковий центр, опублікувавши відповідні світлини у Facebook.
За даними полярників, перламутрові хмари формуються у стратосфері на висоті 15–30 кілометрів за температури близько -50 °C і нижче. Волога замерзає, утворюючи дрібні кристали льоду, які заломлюють світло та створюють характерні райдужні переливи.
Удень це явище майже непомітне через яскраве розсіяне світло Сонця. Найчастіше хмари можна побачити під час сходу або заходу, коли стратосфера ще освітлена, а нижні шари атмосфери вже темніють.
Вночі подібний ефект може створювати Місяць. Його світла достатньо, щоб на тлі темного неба підсвітити перламутрові хмари.
“Спостерігати таку красу біля “Вернадського” доводиться нечасто, адже небо тут здебільшого затягнуто “звичайними” тропосферними хмарами. І близько 300 днів на рік з них ще й ідуть якісь опади. Тож коли над станцією чисте небо, та ще й вдається зафіксувати такі унікальні явища, – для наших полярників це дуже особливий момент”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 10 серпня, через хмару вулканічного попелу від Етни тимчасово призупинили прибуття рейсів до аеропорту Катанії на сході Сицилії.