Про це пише Financial Times.
За даними видання, Париж підтримує ідею репараційного кредиту для України, однак виступає проти механізму, який ґрунтується на коштах, розміщених саме в комерційних банках. У Франції наголошують, що такі установи мають “інші договірні зобов’язання”, на відміну від депозитарію Euroclear, через який ЄС уже оперує прибутками від російських активів.
“Операції комерційних банків з центральними банками та іноземними резервами є, мабуть, найменш прозорим сегментом світового фінансового ринку. Ніхто не хоче розкривати світу, куди вони вкладають свої гроші”, – розповів Ніколя Верон, старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel.
FT також зазначає, що Франція не розкриває подробиць щодо фінансових інституцій, де саме утримуються заморожені російські активи, та про використання доходів від них посилаючись на конфіденційність такої інформації.
“Це інформація, що впливає на ринок – це те саме, що якби лікарі публічно обговорювали медичні картки”, – сказав Financial Times заступник речниці Єврокомісії Олоф Гілл.
Раніше повідомлялося, що Єврокомісія працює над проектом так званого “репараційного кредиту” для України обсягом 165 млрд євро, сформованого коштом російських активів, більша частина яких зберігається у Бельгії. План передбачає виділення 115 млрд євро на оборонну промисловість України, 50 млрд – на бюджетні потреби та ще 45 млрд – на погашення позички G7.
Проти такого підходу виступила Бельгія. Міністр закордонних справ Максим Прево заявив, що країні потрібні гарантії та розподіл ризиків з боку ЄС і Euroclear, і наголосив, що Бельгія не може залишатися єдиною стороною, яка несе фінансові ризики.
Нагадаємо, Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився підтримати ініціативу Єврокомісії щодо надання Україні масштабного кредиту на 140 млрд євро, гарантованого коштом заморожених російських активів.