Центральна частина скарбу – 573 цілі давньоруські скляні браслети. Дослідники наголошують, що така кількість саме цілих виробів є безпрецедентною для археологічних досліджень на теренах Київської Русі. За описом експедиції, браслети розділили на 109 типів: вони відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольорами та діаметром (орієнтовно 4,0–5,9 см).
Схованку знайшли під підлогою споруди середини XIII століття – в амфорі, що допомогло зберегти вміст. Окрім браслетів, до комплексу входять й інші предмети княжої доби, зокрема:
▪️ натільні хрестики (зокрема бронзові та мармурові)
▪️ масивний хрест–енколпіон (його описують як річ, що могла бути частиною облачення священнослужителя високого рангу)
▪️ ромбічні пряжки, срібні скроневі кільця, щитковий срібний перстень та інші речі
Походження і “історія” скарбу наразі лишаються предметом наукових версій. У публічних коментарях археологи пов’язують такі запаси прикрас і дрібних цінних речей із торгівлею та припускають, що власником міг бути купець, який привіз товар до Володимира, або намагався вивезти його в небезпечний час. Як одну з можливих причин приховування скарбу називають події монгольської навали на Волинь у XIII столітті, але це подається саме як інтерпретація, що потребує подальшого підтвердження дослідженнями контексту.