Однак опитування у самій Росії демонструють суперечливу динаміку: близько 70% громадян переконані, що армія діє успішно, але водночас 60% вже підтримують ідею переговорів. Для еліт, за оцінками аналітиків, важливим є не спосіб завершення війни, а сам факт її закінчення, адже Путін може «продати» будь-який сценарій як перемогу, пише The Economist.
У видані зазначають, що вимоги Кремля залишаються незмінними: визнання анексії Криму та сухопутного коридору до нього, гарантія невступу України до НАТО та проведення нових президентських виборів у Києві. За словами російських інсайдерів, домовленості з Москвою не буде, доки при владі перебуває Володимир Зеленський.
Крім того, на позицію Кремля впливають і економічні фактори. У перші сім місяців 2025 року дефіцит російського бюджету вже перевищив річний план, а близько 5% усіх витрат йде на утримання окупаційної армії. При цьому російські війська так і не змогли домогтися суттєвих проривів, оскільки третє літо поспіль лінія оборони ЗСУ залишається стабільною.
Разом з тим Путін уникає нової масштабної мобілізації, розуміючи, що це може посилити невдоволення та підкреслити проблеми армії. Він продовжує сподіватися на перелом у найближчі місяці, використовуючи дипломатію лише як запасний інструмент.
Таким чином, для Кремля переговори стали ще однією формою тиску, що дозволяють зберігати контакт із Трампом та одночасно намагатися розколоти Захід. Зокрема, висунуті вимоги щодо нових територій на Донбасі покликані створити політичну кризу в Україні та послабити позиції президента Зеленського.
В The Economist підкреслюють, стратегічна мета Путіна залишається незмінною — зруйнувати післявоєнну систему безпеки, послабити вплив США у Європі та підірвати довгострокову підтримку України з боку ЄС. Таким чином, навіть у разі припинення активних бойових дій ця боротьба, за оцінками експертів, триватиме й надалі.
Нагадаємо, Кремль не поспішає йти на поступки, а ймовірна зустріч між лідерами України та Росії оцінюється як малоймовірна.